Цитати Володимира Сосюри

І будем вічно ми горіти
любові золотим огнем.

«Я губ твоїх дихання п’ю,»

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.

«Так ніхто не кохав.»

Після дощу гостріше пахнуть квіти, —
люблю тебе ще дужче після сліз.

«Після дощу»

Моя любов горітиме яркіш
за всі сонця, на тисячі століттів.

Марії ("Якби помножити любов усіх людей")

0 скільки музики в мовчанні,
коли любов!

«Ніяк од щастя не засну я»

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..

«Так ніхто не кохав.»

Облетіли троянди кохання,
і замовкли в сльозах солов’ї.

«Моя зірка погасла остання»

І хотілось вічно так стояти…
Перший сніг і першая любов..

«Перший сніг»

Сонний човен… тишина…
І любов до сліз, до дна…

«Сині квіти, ясні очі»

Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди…

Марії ("Якби помножити любов усіх людей")

Як сяйва, повна ти кохання…

«Я губ твоїх дихання п’ю,»

Це тобі й мені
віє знов і знов
в сонячнім огні
крилами любов.

«Нам»

Моя любов пахтітиме міцніше
над квіти всі, крізь років вічний лет.

Марії ("Якби помножити любов усіх людей")

Ну чому ті хвилини кохання
я не можу забути ніяк!?

«Ну, чому ті хвилини кохання…»

вип’ю я очi твоï молодi,
повнi туману кохання…

«Бiлi акацiï будуть цвiсти»